Мета:навчальна узагальнити, систематизувати та поглибити знання учнів про аудіювання та його різновиди; удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння дітей усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;

розвивальна розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз текстів наукового стилю, сприймати кілька текстів, розуміти їх, вибирати інформацію відповідно до комунікативного завдання й відтворювати зміст прочитаного або почутого;

виховна виховувати розуміння краси і значущості декоративно-ужиткового мистецтва в Україні.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання з тестовими зав даннями до нього, тексти для письмового переказу.

Хід уроку

І. Актуаліза ція опорних знань учнів
Бесіда.
— які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?
— що називається аудіюванням?
— з якою метою сучасній людині необхідні навички аудіювання?
ІІ. Оголошення теми, мети й завдань уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Робота з підручником.
(учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій  уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим.

Аудіювання — це вміння слухати, сприймати, аналізувати й відокремлювати потрібну інформацію. Але воно не лише полягає в запам’ятовуванні основної інформації та подальшому її відтворенні, а передбачає також уміння сприймати красу слова, тобто мову як естетичну категорію, і розуміти практичне значення висловлювань. Таким чином, сприйняття тексту має бути якомога повнішим і різноплановішим, приносити максимальну користь.

Важливою особливістю аудіювання є одноразовість, неповторюваність цього виду мовленнєвої діяльності в природних умовах спілкування. Тому вчені  розрізняють репродуктивне  і продуктивне аудіювання.  У природній ситуації спілкування  співрозмовники вдаються до  продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання  репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки до  переказів і творів.

Сприймати  усно передавану інформацію  можна глобально,  докладно, критично.

Ознайомлювальне (глобальне) аудіювання потребує від слухача цілісного сприйняття змісту повідомлення, вміння визначити його тему, основну думку, поділити текст на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.
Докладне аудіювання передбачає найповніше, деталізоване
сприймання змісту повідомлення, усвідомлення смислу кожного
з його елементів.
Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному й докладному, воно потребує висловлювання власної думки стосовно почу того, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного осмислення сприйнятого на слух.

3. Проведення ознайомлювального аудіювання тексту наукового стилю

• Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця

БЕЗПРИТУЛЬНА

У байках, казках і прислів’ях зозулі явно не пощастило. Це єдина в Україні пташка, яка не заводить сім’ї й не будує гнізда. Безтурботність її давно ввійшла в приказку, а сама вона стала символом легковажності. На перший погляд для цього є цілком достатні підстави. І справді, що ж це за мати, яку не цікавить доля дітей? Яка підкладає яйця в гнізда інших птахів, звалюючи на них клопітливий обов’язок висиджувати та вигодовувати приймаків. Відклавши на землю яйце, зозуля бере його в дзьоб і, підлетівши непомітно до гнізда якої-небудь пташки, підкладає туди. Звичайно, коли господарів удома немає. Якщо ж птахи застають зозулю біля свого гнізда, вони накидаються на неї й проганяють геть, а часом і прочухана дадуть.

Учені підрахували, що зозулі підкидають яйця в гнізда 150 видів птахів. І найдивніше те, що яйця її завжди схожі і розміром, і кольором на яйця тих птахів, яким судилося стати майбутніми вихователями зозуленят. Сама зозуля важить 100 грамів, а пташки-вихователі — 7–10 грамів. І ось у зозулі виробилась особливість: вона несе крихітні яйця — не більші за горобині, їх можна виявити в гніздах плисок, вільшанок, горихвісток, сорокопудів, вівчариків, сільської ластівки і навіть у дуплі дятла. І господарі, як правило, не помічають цього.

Утрата зозулею інстинктів улаштування гнізда, висиджування пташенят і вигодовування їх, очевидно, пов’язана з особливостями кладки яєць. Зозуля несе яйця рідко, приблизно одне-два на тиждень. Кількість їх буває досить значною — від 12 і більше. Безумовно, коли б вона сама висиджувала їх, то такий спосіб відкладання яєць сильно порушив би розвиток пташенят.

Ось вона й пристосувалася підкладати яйця в чужі гнізда, а це, у свою чергу, обумовило розвиток у зозулі низки інстинктів гніздового паразитизму: відшукування чужих гнізд, перенесення яєць у дзьобі й підкладання в чуже гніздо, причому лише по одному яйцю. Звідси виникли й такі видові особливості, як те, що яйце невелике в порівнянні з величиною самого птаха, міцна шкаралупа й сильна різноманітність у розмірах, формі і забарвленні яєць. Розрізняють понад 12 основних варіантів забарвлення, залежно від кольору яєць тих пташок, яким зозуля підкине свої яйця. Розвиток зародка в яйці зозулі триває 11 діб (на 1–2 дні менше, ніж у яєць господарів).

Схожі на своїх батьків і зозулині діти. У них теж виробилися специфічні інстинкти, пов’язані з вихованням у чужому гнізді. Незабаром після того, як пташеня виклюнеться з яйця і трохи зміцніє, зозуленятко починає викидати з гнізда яйця або інших пташенят, своїх зведених братів. Робить це воно так: підсовується під пташеня й, коли те опиниться в особливому заглибленні в нього на спині, починає задкувати до краю гнізда. А потім сильним поштовхом скидає братика вниз. Така доля чекає на всіх пташенят, поки зозуленя лишиться саме в гнізді. Його одного вигодовують прийомні батьки, іноді значно менші за розміром, ніж їхній ненажерливий підкидьок. Відзначено, однак, що інстинкт викидання виявляється тільки протягом перших п’яти діб.

Зозуля — дуже корисний для лісу птах. Він ніколи не псує ні насіння, ні ягід, а шкідливих комах знищує силу-силенну. Особливо важливо, що він знищує волохату гусінь шовкопрядів, од якої відмовляється більшість інших птахів.

Що ж це за ворог — волохата гусінь? Чому її так не терплять лісівники?

Як відомо, гусінь — одна із фаз розвитку комах з ряду метеликів, або лускокрилих. У цьому ряді налічується понад 90 тисяч видів. Самі собою метелики майже всі нешкідливі. Вони не тільки не завдають рослинам безпосередньої шкоди, але й радують око яскравим гарним убранням, а часто навіть виявляються корисними, запилюючи квіти. Живуть вони недовго, й тільки деякі з них п’ють нектар (І. Заянчковський, 558 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Яке основне призначення прослуханого тексту?

А Формування моральних якостей та естетичних смаків слухача.

Б Регулювання ділових відносин людей у суспільно-виробничій сфері.

В Повідомлення наукових даних суспільству.

Г Активний вплив на слухача й спонукання до творчої діяльності.

2. Визначити стильові особливості, характерні для тексту.

А Багатозначна образна лексика, декларативність.

Б Емоційність, простота, доступність.

В Образність мовлення, використання слів у переносному значенні.

Г Велика кількість термінів, точність слововживання.

3. Що зумовило популярність в усній народній творчості зозулі?

А Зозуля нещаслива.

Б Зозуля — дуже корисний для лісу птах.

В Зозуля безтурботна.

Г Зозуля втратила інстинкт влаштування гнізда.

4. Скільком видам птахів зозулі підкидають яйця в гнізда?

А 150 видам.

Б 10 видам.

В Приблизно 150 видам.

Г Приблизно 100 видам.

5. На що схожі яйця зозулі і розміром, і кольором?

А На горобині яйця.

Б На яйця вільшанок.

В На яйця тих птахів, яким судилося стати майбутніми вихователями зозуленят.

Г На яйця ластівки.

6. З чим пов’язана втрата зозулею інстинктів влаштування гнізда, висиджування пташенят і вигодовування їх?

А З особливостями кладки яєць.

Б Зі способом життя зозулі.

В З безтурботністю пташки.

Г Зі знищенням сили-силенної шкідників.

7. Установити відповідність між поняттями.

А Вага зозулі.                                1 7–10.

Б Вага пташок-вихователів.                    2 Від 12 і більше.

В Кількість яєць у зозулі.              3 100.

8. Установити відповідність між поняттями.

А Основних варіантів забарвлення яєць зозулі…    1 11.

Б У ряду метеликів…                                                 2 12.

В Розвиток зародка в яйці зозулі триває… діб.                 3 90 тисяч.

9. Довести, що зозулині діти схожі на своїх батьків.

10. Яку користь приносить зозуля лісу?

V. Колективна робота з текстами наукового стилю

(підготовка до написання вибіркового переказу (на основі кількох джерел)

Читання текстів

Прочитати тексти. Дослідити, чи одній темі вони присвячені. Визначити основну думку та стильову належність. Дібрати заголовки до кожного тексту. Порівняти їх із заголовками, дібраними однокласниками.

Текст № 1

В історичних і краєзнавчих музеях України зберігається багато прикрас, предметів розкоші та домашнього вжитку, які відображають побут і художні смаки стародавніх слов’ян — від початку заселення території України до утворення Київської Русі. Розвиток українського народного мистецтва поділяють на три основні етапи. У перший період (ХІV — перша половина ХVІ ст.) відчувається вплив давньоруських традицій, а другий (друга половина ХVІ — перша половина ХVІІ ст.) характеризується розквітом ремесел і заснуванням ремісницьких цехів. На цих етапах декоративно-ужиткове мистецтво було селянським та родинним. Речі виготовлялися для домашнього вжитку. Третій період (друга половина ХVІІ–ХХ ст.) — час найвищого розквіту художніх промислів. Саме тоді було створено найвидатніші пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва.

Серед багатьох видів народного мистецтва значне місце належить різьбярству. Різьблення по дереву було поширене в усій Україні, особливо в лісовій смузі. Ним прикрашалися найважливіші деталі житла: різні дерев’яні півні сиділи на дахах, квіти оплітали одвірки й вікна. Різьбленими були й полиці-мисники. Особливо вражала багатством різьблених прикрас народна архітектура карпатських сіл. Гуцульські майстри використовували геометричні орнаменти, на лемківських витворах оживали виноградне, дубове й калинове листя, квіти соняшника (За В. Скляренко).

Текст № 2

Кераміка — один із давніх видів декоративно-ужиткового мистецтва України. Археологічні розкопки показують, що гончарний посуд на території України виготовлявся ще в період неоліту. У давньому Києві в Х–ХІІ ст. працювали талановиті гончарі, що створювали поливну кераміку й керамічні вироби, прикрашені кольоровими емалями. Створенню й розвитку гончарних промислів сприяла велика кількість місцевих глин.

Перший фаянсовий завод в Україні було створено в 1799році у Міжгір’ї під Києвом. Пізніше фаянсові вироби стали виготовляти у Будах. У ХІХ столітті відкриваються приватні порцелянові заводи в Чернігівській губернії, де виготовляють з місцевого каоліну вироби, прикрашені ліпленням та живописом. Косовські виробничо-художні майстерні Художнього фонду України виробляють кухонний посуд. Для прикрас інтер’єру гуцульські майстри випускають панно й анімалістичну скульптуру. У місті Косове виготовляють кахель для печей, розписаний гуцульським орнаментом. Матеріалом для майолікових виробів є місцеві червоні глини. Для оздоблення використовують ангоби і глазурі (За Р. Бардіною).

Текст № 3

Початок скловиробництва на українських землях припадає на Х століття. У цей час основною продукцією скловарних майстерень були браслети, намиста та персні, які виготовляли способом ліплення, витягування, розкачування. Найбільш поширеним виробництво скла і виробів з нього стало на Чернігівщині (у ХVІІІ столітті тут працювало понад 120 скловарних майстерень), Київщини, Волині, де були для цього всі необхідні матеріали — кварцовий пісок, вапно, крейда, деревина і запаси води. Ремісники-склярі виготовляли різні сорти «простого», зеленого, синього, димчастого скла, а також кришталь, віконне й лампове скло, свічники, люстри, кухонний та горілчаний посуд (пляшки, баклажки, штофи, чарки, стакани). Стародавній український фігурний посуд, у якому насамперед має значення його ужиткова роль, не має аналогів у світі.

З ХVІІ ст. склодуви прикрашали свої вироби густим декором (скляними джгутами, стрічками, бризками), розмальовували емалями та золотом. У наш час раз на три роки Міжнародний симпозіум гутного скла, що проходить у Львові, називає кращих майстрів, серед яких чимало українців (З енц.).

Актуалізація мовленнєвознавчих понять (робота в парах)

·         Пригадати у формі діалогу (12–14 реплік) вивчений у попередніх класах матеріал про переказ. Розпитати товариша по парті: що таке переказ? які бувають види переказів? чим вони відрізняються? що спільного? які мають особливості? Тексти якого стилю переказувати легше? чому?

Матеріал для вчителя. Переказ — це сприйняття й відтворення змісту висловлювання та складання тексту за готовим матеріалом. Основним критерієм, що визначає цінність переказу, є повнота відтворення висловлювання. Саме на цій основі розрізняють докладні, стислі, вибіркові, творчі перекази тощо. Переказ, який передбачає передачу якоїсь окремої теми тексту або окремої інформації відповідно до комунікативного завдання, називають вибірковим.

Мовностилістичний аналіз висловлювань.

Лексико-стилістична робота

·         Попрацювати над лексикою поданих текстів: назвати слова, що належать до наукової термінології та з’ясувати їхнє лексичне значення.

·         Виписати ключові слова і словосполучення, що стосуються декоративно-ужиткового мистецтва різних промислів. Усно виділити основну інформацію і стисло переказати кожний текст.

·         Скласти самостійно складний план вибіркового переказу наукового тексту (на основі декількох джерел) на тему «Розвиток декоративно-ужиткового мистецтва в Україні». Записати його.

·         Продумати композицію переказу. Яким типом мовлення ви скористаєтеся? Довести правильність свого вибору.

VІ. Складання вибіркового переказу текстів наукового стилю (на основі кількох джерел)

Опрацювання пам’ятки

·         Попрацювати з пам’яткою і написати вибірковий переказ текстів наукового стилю (на основі кількох джерел) на визначену тему (див. додаток до уроку).

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

·         Написати стислий переказ текстів наукового стилю (на основі кількох джерел), опрацьованих на уроці.

         Підготувати коротке повідомлення про цитату, як спосіб передачі чужої мови.

Додаток