Головна » 2016 » Вересень » 30 » Сценарій свята 8 березня
23:40
Сценарій свята 8 березня

Свято 8 березня

(Звучить мелодія Т. Альбіноні "Адажио". За лаштунками лунає голос)

 8 березня. Саме в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі. Мати... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глшибини скарбів містять вони в собі. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою, і тоді, коли посрібляться наші скроні, не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник от подихів вітру, подиху зла.

(Мелодія продовжує звучати. До зали заходять чоловік і жінка. В цей час повільно відкривається завіса сцени, на сцені трон. Чоловік підводить жінку до трону, і вона говорить слова.)
Я-жінка! Ви чуєте, люди, я-свічка,
Запалена Господом на віки!
Я - річка, бурхлива й неспинна,
Що в повінь зриває верхи берегів.
Я- жінка. Природою створена пісня,
Яку чоловік заспівать не зумів.
Я- мрія і спогад, майбутнє й колишнє,
Я - щось незбагненне для чоловіків.
Я - жінка. Я - дійсно слабка половина.
Нехай переможцям лаврові вінки.
Історію творять, звичайно,мужчини,
Але лише так, як захочуть жінки!
(Після цих слів чоловік допомагає жінці зійти на трон і звертається до неї і всіх присутніх в залі.)
Ви промінь сонця, цвіт весни,
Вам квітом квітувати.
Ви найсвятіші на землі –
Дочка, дружина, мати.
Ви наша гордість і краса,
Натхнення і наснага.
Нехай ніколи не згаса
До вас людська повага.
Зі святом ЖІНКИ, з ДНЕМ ВЕСНИ
Дозвольте привітати
Вас – найдорожчих на землі –
Дочку, дружину, матір!

(Вони продовжують залишатися на сцені, а цей час виходить ведуча).
Ведуча1:Кажуть, що на світі все від жінки,
Все від неї на оцій землі,
Перший подих весняної квітки,
Тепле сонце й в небі журавлі.
Крик дитини, рідна річ і слово,
Паросток життя - це все вона,
На порозі знайдена підкова,
Щастя не відкрита таїна.
Хто ж вона? Прекрасна Афродіта,
Чи можливо, Єва, хто вона?
Чи твердиня, нездійснена мрія?
Чи душі натягнута струна?
Крапля світла, віра і надія,
Молода, нев'януча весна.
Яблуневим цвітом, теплим літом,
Зрілим яблуком чи подихом зими
все минає, зостається тільки,
Як святиня, - жінка на землі
(Під мелодію "Адажіо" вони виходять за лаштунки сцени).

Ведучий 2: Кожна жінка у себе вдома – директор і завгосп, начальник цеху харчування, завідувачка дитячого сектору, уповноважена з постачання, міністр освіти і фінансів, - і вміє залишатися при цьому кмітливою, веселою, ласкавою, коханою, милою, розумною, ніжною, вродливою, загадковою, жартівливою, привабливою. Недарма кажуть: вона приходить у світ для любові.
(На сцену виходить читець)
Жінка в світ приходить для любові,
Любити маму-поки ще мала,
Любити ляльку - тільки підросла,
А коли вперше вийшла за поріг -
Любити небо і м'який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві.
Бо жінка в світ приходить для любові!
Росте вона, й росте її любов.
Ростуть її бажання і надії,
І от проходять роки молодії
І по землі вона іде, несеться,
сторожко прислухаючись до серця.
Що в дзвоні міст чи шелесті дібров

підкаже їй - прийшла твоя любов!
Це ж та любов, що перша і остання!
Такої ще ні в кого не було!
До неї підступить не сміє зло!
Вона яркіш, ніж сотня сонць сія!
Вона твоя! Вона лишень твоя!
Тобі її на сотню років стане.
Це ж та любов, що перша і остання!
І відшумів весільний водограй,
Та знову як же світу не радіти,
коли народжуються в тебе діти.
І ночі всі недоспані - дарма...
Коли воно лепече вперше: «Ма...»
І ти свята,- і в серці в тебе - рай.
Хоч відшумів весільний водограй.
І попливуть літа, літа, літа.
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати не годна.
Та будеш захищати, як в бою,
Оту домашню каторгу свою,
Хоч сум торкає очі і уста,
І хоч пливуть літа, літа...
Але якби все те почати знов,
То знову з жінкою прийде любов.
(Звучить пісня В. Павліка «Кохайте жінку»)

 

(Виконавці виходять за лаштунки)

Ведуча 3 Перші поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язані у нас з образом найдорожчої людини – матері.

(на сцену виходять попарно дві жінки- старша і молодша )
"Поїдемо в місто ,- кажу я матері.-
Самій тобі жити нема вже сили."
- Я виросла тут, тут мені й помирати.
На кого покину батьківські могили?
У місті не треба у грубі палити,-
Не треба носити ні воду,ні дрова.
А як тоді,дочко, на світі жити?
Чи я без роботи буду здорова?
Поїдем.У мене аж три кімнати,
Та й в них не затримуюсь я ніколи.
У тебе квартира, а в мене хата.
У тебе - вазони,а в мене - поле.

 

(Виконується пісня про маму «Мамо, мамочко моя» Наталія Май.)

Ведучий 4: Мамина колискова звучить для нас найніжнішою музикою. Ми звеличуємо святу і безкорисливу материнську любов, материнські руки, які гладили нас по голівці, пригортали, пестили. В неоплатному боргу ми перед ними
(Мініатюра матері і доньки.)

Де мати посіє,там стелиться ласка.
Де мати посадить,там сходить добро.
Бо в мами рука і легка,й прекрасна
І серце глибоке,як сивий Дніпро.
Матуся заплаче,щоб дітям радіти.
Ранесенько встане, щоб діток навчить.
Ой, дітоньки-діти, ви - сонячне жито.
Ви мамин посів у душі не топчіть.

З далеких країв нашу душу тривожну
До рідної хати птах добрий несе.
Бо тільки матуся уміє і може
Порадить, утішить, пробачить усе.

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова....

(Учасники мініатюри виходять за лаштунки.)

Ведуча 1 Найважливіше для мами бачити сяючу усмішку в дитячих очах. Заради неї матері готові на все. Вони не звертають уваги на недоспані ночі, щоденні клопоти і проблеми, а радіють коли їхня дитина вперше несміливо звелася на ноги, сказала перше слово, , вивчила перший віршик і щодня ніжно лепече дзвінким голосочком тисячі запитань «що?», «чому?» та «як?» або заливається голосним сміхом.

(кліп «Губки бантиком, бровки домиком»)

Ведучий 2 Важливу роль в житті дитини відіграє бабуся. Кажуть, що бабусі більше люблять своїх внуків, ніж дітей, бо мають більше часу, щоб погратися з ними, віддають їм усе своє тепло, ласку, любов  - все те, що не встигли дати дітям.

(На сцену виходить хлопчик і розповідає вірш про бабусю)


Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.

(Виконується пісня Кароліни Паранюк  «Пісня про Бабусю»)
Ведуча 3: Велику роль у збереженні сім’ї відіграє жінка.

Ведучий 4: Існує легенда про те як була створена жінка. «Після того, як до Бога звернувся чоловік і заявив про свою нудьгу, Бог задумався, з чого зробити жінку, якщо весь людський матеріал пішов на чоловіка. Але, не бажаючи відмовити у проханні своєму улюбленцю, після короткого роздуму став створювати жінку з кількох яскравих променів сонця, усіх чарівних фарб зорі, задумливого місяця, краси лебедя, грайливості кошеняти, граціозності газелі, ласкавого тепла хутра, притягальної сили магніту. Він змішав усе разом, а потім додав туди трохи холодного мерехтіння зірок, в'їдливості мухи, впертості віслюка, ревнивості тигриці, мстивості пантери, кровожерливості п'явки, отруйності змій, дурману опіуму та безпощадності стихій. Цю жінку Бог передав чоловікові, промовивши при цьому: «Бери її такою, якою вона вийшла, і не намагайся її переробити, зазнавай щастя з нею протягом життя, терпи муки від неї до самої смерті.»

Ведуча 3:  Легенда – це жарт, але в ній є й доля істини. Жінка – це вічний біль і вічна втіха. Вона може перетворити життя на рай і на пекло. Від її любові і нелюбові залежить дуже багато.

Ведучий 4:  «Всі протилежності сходяться в серці жінки» - сказав Вольтер. Це так, але завжди, у різні часи жінки несли в собі ніжність, чистоту – кращі жіночі якості для всіх часів і народів.

(виконується пісня «Така як ти буває раз на все життя»)

Ведуча 1: Напередодні свята 8 березня кожен чоловік замислюється над тим, який подарунок зробити жінці, щоб виправдати всі її надії й сподівання

(Інсценізація)

Один з кумів сидить та схвильовано переминає в руках квітку. Підходить другий кум.
- Куме, га, куме?!
- Чого вам?

- Та щось я вас зовсім не впізнаю! Їй-бо, не впізнаю!
- А що, може постарів? 
- Ба ні, куме! Ви, тойво, не те, щоб постаріли…. Ви, куме (киває на квітку, крутить біля виска пальцем) зацвіли наче…
- Я?
- Ну а хто ж іще? Не впізнати вас. То раніше, було, кума тілько за салом можна було здибати, а тепер, хи!... Цвіточок. Не чоловіче то діло. Н-дя…
- Та-а, куме, нема куди діваться. То я такий увесь зацвівший от великої мороки. 
- Так я вам узяв та й повірив! А чи став би я цвіточки від мороки винюхувати? Чи я яка дама? Що то за оказія приключилася? Признавайтеся, куме, раз така вже притичина.
- Та в чім признаватися? Хіба в тім, що березень!
- Ну… І що?
- Весна! 
- Та хто би того не знав! 
- Восьме на носі.
- Що, в ніс б’є?
- Ні, в мозги свердлить! Отак, наскрізь, яко свердлом!
- Ого! Не знаєте, що Одарці подарувати?
- Та ось же… (кум показує квітку) подарую.
- То в чом печаль? 
- Їй-бо, куме, не знаю, як преподнести.
- І чо?
- Та нічо! Пізно нагадав! Пень моя голова. На базарі був, і в генделі був…
- І що?
- А квітки уже розкупили. Ні задрипаного тобі тюльпанчика, ні якої паршивої розочки. На жіночий день. Спробуй це Одарці пояснити… 
- Що, не пойме?
- Пойме. Хіба сковорідкою по лобешнику - хрясь! З усього маху! З усієї любові! В неї, знаєте, яка сковорідка? Ого-го! Отакенна (показує)
- А цей цвіточок чим поганий?
- Так він же з вазона! З Одарчиного! 
- Ого! Круто…
- Мусив же я якось викручуватися! Вляпався.
- Ото вже, куме, ви уміло викрутилися… Гвинтообразно, я би сказав.
- А тепер мені сидьма сиди і ридьма ридай, що 8 Березня буду голодний. 
- Отак і справді? Жах! Та пропади воно пропадом! І восьме, і дев’яте з п’ятнадцятим! Одарка їсти не дасть? 
- Та може й нагодувала б, та, куме, хто сирі котлети їстиме…
- Тю-ю, і справді, не 8 Березня, а кінець світу. Нащо ж та жінка в хаті здалася, коли сирими котлетами давитися? 
- Та вона може й насмажила б, та я те-е, як заради празника вазончика ізнічтожив, то й усі, того-о…
- Що?
- Усі сковорідки й попратав… двох зайців, так-сказать, убив.
- А це ж куме, як? 
- А отак! Захоче Дарка, приміром, аби я на її Жіночий день скнів біля плити, та котлетками її балував. А я - р-раз!
- Що?!
- А нема скоровідки!
- І?..
- І в такому випадку обійдемося з Одаркою чаєм, телевіром і цукерками! І їй добре, і мені не найгірше.
(кум дістає цукерки і пригощає жінок у залі)

Ведучий 2:Слово для привітання має головний чоловік школи, директор Заверуха Іван Васильович! (привітання директора)

Ведучий 1: Свято 8 Березня є символом усього найкращого, що є у нас в житті – сердечності, доброти, кохання, радості і тепла. І причина цього всього – жінка!

Ведучий 2: Тож напередодні свята ми вирішили, відзначити найактивніших, найталановитіших, найнеординарніших жінок нашої шкільної  родини.

Отже, розпочинаємо церемонію нагородження “Жінка року - 2016”! (Кожна номінантка піднімається з місця, до неї підходить учень і вручає медаль)

Звучать фанфари

Виходить маленька дівчинка

Дівчинка : А ви маму мою не бачили?

Ведучий 1: А яка твоя мама?

Дівчинка : Моя мама дуже гарна, любить свята, завжди щось вигадує. Вона мені уроки вчити допомагає, а крім того піклується, щоб у нашому класі життя було цікавим та веселим.

Ведучий 2: Так це ж мова йде про наших перших номінанток. Подивимось, чи є серед них твоя мама?

Ведучий 1: Медаль на звання “Жінка року” в номінації «Жінка - лідер» присуджується заступнику директора Попків Надії Василівні. Ваші аплодисменти!

Нагородження номінантів

Ведучий 2: Жінка багато в чому схожа на весну: лагідністю, красою, емоційністю, веселковою насиченістю почуттів.

Ведучий 1: А з чим у тебе асоціюється весна?

Ведучий 2: Веселими струмочками, щебетом птахів, першими квітами... Точно, квітами! Без квітів весни не буває.

Ведучий 1: А я знаю таку жінку, яка любить доглядати і вирощувати квіти і навчає цьому своїх учнів. Пропоную номінацію “ Флористика”, а нагородити нею Бугу Валентину Вікторівну.

Нагородження номінантів

Учениця 1: Слово “мама” росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітають квіти, як тихо світить веселка і гладить дитину по голові рідна рука. І з букви – крапельки та звуку – сльозинки народиться одного дня на світ святе слово “МАМА”, мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий, тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати.

Учениця 2: ( на фоні “Аве, Марія!” Ф.Шуберта)

Є в мене найкраща на світі матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе , небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки і ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Дай їй здоров’я, рукам додай силу.

Щоб винесла діток у світ та й у люди,

Щоб ними раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До Тебе, Царице на сонячнім троні.

Ведучий 1: На вручення сертифікату “Мати – героїня” запрошуємо  Олійник Галину Михайлівну, Голочинську Ірину Олександрівну, Шкрибайло Ірину Вікторівну, Качор Ларису Петрівну, Овчарик Галину Петрівну, Пітуру Тетяну Володимирівну, Пухняк Наталю Степанівну.

Нагородження номінантів

Ведучий 2: Тут із залу до нас записка надійшла: “ Шановні ведучі, ви забули про бабусь, адже вони потрібні нашим дітям і в сім’ї, і в дома. Хто їх нагодує смачненьким, пригорне, проконтролює оцінки в школі?..”

Ведучий 1: Скажемо прямо: “ Не забули”. Саме для них передбачена наступна нагорода “Супер – бабуся”, а вручаємо її Драбик Ользі Андріївні, Ранецькій Ользі Йосипівні, Хом’як Ярославі Антонівні, Корбі Ярославі Онуфріївні, Максимишин Ярославі Михайлівні, Лакомій Галині Євгенівні, Біломар Марії Михайлівні.

Нагородження номінантів

На фоні мелодії “Пісня про вчительку”

виходить друга пара ведучих ( учні 5-х класів)

Ведучий 3: Земля зітхає ледве чутно

І прокидається від сну...

І березень дарує чудо,

Розпочинаючи весну.

Ведучий 4: Це чудо – в усмішках чарівних,

У морі квітів навкруги.

Ми Вас вітаємо, царівни,

Найкращі, милі, дорогі.

Ведучий 3: Шановні вчителі! Ви даєте нам нові сили, допомагаєте стати кращими, добрішими, впевненішими в собі. Для цього необхідний особливий жіночий такт, інтуїція, терпіння, витримка, напруження душевних сил.

Ведучий 4: Звання “Жінка року” в номінації “Мудрий порадник” присвоюється всім жінкам нашої школи

Нагородження номінантів

Ведучий 3: Чи доводилося вам спостерігати, які сумки вчителі несуть додому? І зазвичай там не продукти, а...? Вірно, зошити.

Ведучий 4: Так звання “Краща дешифрувальниця” присвоюємо  Бойко Олені Ільківні, Качор Ларисі Петрівні, Заверусі Ользі Іванівні, Хом’як Ярославі Антонівні.

Нагородження номінантів

Ведучий 3: Життя ставить перед людиною багато задач. Але у нас є вчителі, які навчають нас вирішувати ці задачі під час уроків.

Ведучий 4: В номінації “Рахунок без проблем” представляємо  Шкрибайло Ірину Вікторівну, Ранецьку Ольгу Йосипівну, Корбу Ярославу Онуфріївну.

Нагородження номінантів

На сцені Ведучий 1 і Ведучий 2

Ведучий 3 і Ведучий 4 виходять на сцену з терезами і колбами.

Ведучий 1: А це що таке?

Ведучий 3: Та от – нахімічили…

Ведучий 2: А я знаю, хто в нашій залі вміє передбачати реакцію учнів на події, які відбуваються у школі.

Ведучий 4: Звання «Жінка року» в номінації «Хімія життя» присвоюємо Попків Надії Василівні

Нагородження номінантів

Ведучий 1: В номінації “ Романтика душі” нагороджуємо Пухняк Марію Романівну, Бойко Олену Ільківну, Кучму Ольгу Ігорівну, Микулін Мар’яну Іванівну.

Нагородження номінантів

Ведучий 2: Зараз дуже модно займатися екстремальними видами спорту.

Ведучий 1: На мою думку професія вчителя не менш ризикова. Але серед наших вчителів є й такі, що додають адреналіну до свого життя не тільки під час уроків.

Ведучий 2: В номінації “ Дама за кермом” нагороджуємо Пітуру Тетяну Володимирівну

Нагородження номінантів

Ведучий 1: У наш неспокійний, шалений час, коли учні полюбляють проскочити на “червоне світло” виховну роботу в школі не можна уявити без соціально – психологічної служби.

Ведучий 2: Тож в номінації “ Запобігти, врятувати, допомогти” нагороджуємо Пухняк Марію Романівну

Нагородження номінантів

Ведучий 1: А вчителі початкових класів? Скільки тепла, праці, нервів затрачають вони, щоб нас виростити.

Ведучий 2: І слідкують за нашою поведінкою та успіхом так само, як і батьки. Недарма кажуть : “Вчителька – друга мати”.

Ведучий 1: Тож номінацією “Класна мама” нагороджуємо Кучму Ольгу Ігорівну, Пітуру Тетяну Володимирівну, Лакому Галину Євгенівну, Біломар Марію Михайлівну.

Нагородження номінантів

Ведучий 2: Важко уявити наше шкільне життя без позакласних заходів, феєричних концертів, різноманітних святкових вечорів та ранків.

Ведучий 1: Тож у номінації «Жінка - свято» нагороджуємо Микулін Мар’яну Іванівну та Шкрибайло Ірину Вікторівну

Нагородження номінантів

Ведучий 2: У номінації «Пані грація» нагороджуються Микулін Мар’яна Іванівна, Бойко Олена Ільківна, Пухняк Марія Романівна, Голочинська Ірина Олександрівна, Олійник Галина Михайлівна, Кучма Ольга Ігорівна.

Нагородження номінантів

Ведучий 1: У номінації «Пані оригінальність» нагороджуються Овчарик Галина Петрівна, Буга Валентина Вікторівна, Пухняк Наталя Степанівна.

Ведучий 2: Шановні наші вчительки, ми щиро вдячні за ваше терпіння, увагу, добро. Вітаємо вас зі святом і зичимо усіх благ та гараздів.

(Привітання дітей.)
1.Ми всі вітаємо Вас щиро,
Працює хто на освітянській ниві,
Хто нас навчає чи підлогу миє,
Хто знає все і все на світі вміє,

2.Хто нам готує гарну страву,
Хто в світ знання веде яскравий,
Навчальною частиною керує,
Вперед із нами разом хто мандрує,

3.Радіє успіхам, а іноді сумує,
Хто розпорядження директора друкує,
Кого здоров’я, друзі, наше так турбує?!

4.Хто назви безліч книг у голові тримає,
Знайти потрібну нам завжди допомагає,
Хто школярів усіх, гуртківців знає,
Кому потрібно – всім допомагає.
5.Щоденно одяг хто пильнує,
Духмяність булочок дарує,
Хто дзвоники дає нам своєчасно,
Слідкує, щоб додому йшли ми вчасно?

6.Вам всім спасибі, наші милі
Жінки шкільні, чудові та вродливі!

Хай сонце гріє вам тепліше

І світять зорі золоті!

Хай 8 Березня частіше

Буває У вашому житті!

7.Хай чоловіки вас цінують,

Складають оди і пісні.

Хай вашу усмішку шанують

НЕ тільки рано навесні.

8.Хай будуть роки всі прекрасні

І друзі вірні все життя.

Нехай усмішки будуть рясні,

Хай будуть щирі почуття.

 

(Звучить фінальна пісня «Не давайте суму жити»)

Прикріплення: Картинка 1
Переглядів: 618 | Додав: fantagiro | Теги: Хлопці співають | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar